Всі переваги – «жирні» плюси і нічогенькі мінуси гуртожитку я вже за чотири
роки проживання встигла осягнути. Принаймні мені так здавалося до грудня
минулого 2013-го, коли не почався у моєму блоці ремонт.
Гуртожиток №2 ТНПУ ім. В. Гнатюка і так має найгірші умови з усіх собі
подібних чотирьох, але з цим почався армагедон в усій красі. Я була ще наївна –
втішила себе думкою, що за січневі канікули його завершать і таки буде у нас
той славнозвісний євроремонт, ще й у стилі хай-тек, а все вийшло – як завжди, а
точніше – у стилі «хай так»!
Втім, зайшовши до свого горе-блоку, зрозуміла, що там ще й кіт не
ходив!Мертва тиша. Хоча – ні!
Десь біля восьмої години ранку в мене спросоння мурашки по шкірі пішли
впоперек. Запитаєте, який рецепт такого мегазадоволення – я вам скажу – ремонт
у блоці дався чути! Два будівельнички щось там посвердлили на росу і так я їх
не бачу і не чую ось уже другий тиждень!
Хочеться тут запитати, за що я заплатила тисячу гривень за семестрове проживання, коли в кімнаті
холодно, блок – пародія на блок?! А найбільше мене хвилює те питаннячко, коли
завершиться та гіпсувально-плиточна процедура і на якому я буду тоді курсі?
З таким інтер’єром: обшарпані стіни, на яких можна побачити тоді ще
популярну синю фарбу 90-х, цемент
замість підлоги, санвузол взагалі відсутній і поруч, уявіть собі цю картину
маслом, в коридорі лежать ящики з плиткою – мій словниковий запас у рази
побільшав!
Можливо, цей ремонт задумали робити місяцями під час навчального процесу,
та ще й в зимі,щоб, мовляв, було виправдовування у студентів, чому такий
безлад?! Але скільки можна?!
Ось уже другий тиждень живу так, коли взуття витираю не заходячи в блок (і
разом у кімнату), а виходячи звідти. Я розумію, криза фінансів, новий бюджет і
таке подібне, але ж варто давно зрозуміти стару, як світ, істину: з гроші воно
все швидше робиться!
І цей мильний серіал під іменем «Ремонт»,
де ще багато нових і несподіваних
серій чекає мене і моїх співучих сусідів. Так і доводиться ходити день за днем
білими слідами від шпаклівки по не дуже білій і чистій совісті любителів і
організаторів зимового євроремонту.
Тетяна Самонюк
Немає коментарів:
Дописати коментар